УКР | ENG

****

В теплі оголених фігур
Невипите вино яріє.
І олівець, мов сірий шнур,
Креслить початок, тихо мріє.
Не помилися, майстре, в площині!
Входить різець у мармур і іскриться.
Гуляє полум’я таємне у мені,
Ніжне тепло в рожевій глибині,
Мов келих повний, я розлився.